ДОБРИЙ ВЕЧIР, ДIВЧИНО

«Добрий вечiр, дiвчино, куди йдеш?
Скажи менi правдоньку, де живеш!»

«Чи то ж би я розуму не мала,
Щоб я тобi правдоньку сказала?»

«Добрий вечiр, дiвчино, чия ти?
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?»

«Не питайся, козаченьку, чия я,
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!»

«Дiвчинонько-серденько, куди йдеш?
Скажи менi правдоньку, де живеш!»

«Отам моя хатонька край води,
З високого дерева, з лободи.

Я ж до хати сiнечки приплету
З високого дерева, з черету!»

«Тепер же я догадався, чия ти!
Пусти ж мене, серденько, до хати!»

«Шкода теє, голубе, затiвать,
Бо ти будеш нiченьку ночувать!»

«Та я ж тебе, серденько, не зведу,
Пожартую трiшечки та й пiду!»

Жартувала дiвчина до зорi,
Поки стало виднесенько надворi.

«Ой, уставай, козаченьку, та тiкай,
Та на мене славоньки не пускай!»

Каждая строка повторяется дважды

Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.

Похожие записи